|
|
 |
У категорії матеріалів: 198
Показано матеріалів: 1-10 |
Сторінки: 1 2 3 ... 19 20 » |
Сортувати за:
Дате ·
Названию ·
Рейтингу ·
Комментариям ·
Просмотрам
|
Слов'яни здавна проживають на Придніпровській території і в різних
джерелах називалися ми можемо побачити схожість назв проживаючих тут
племен. З VIII ст. іноземні джерела починають вживати для позначення
племен полян та сіверян назву «Русь». |
|
Галицько-Волинська
держава посідає особливе місце у історії
українського народу, в чому ми вбачаємо
актуальність цієї теми для дослідження
на сьогоднішній день. Саме існування
та зовнішні зв`язки |
|
Наприкінці XII — у першій половині XIII ст. князівства
Середнього Подніпров'я — Київське, Чернігово-Сі-верське та Переяславське через
низку обставин (нескінченні князівські міжусобиці, певну зміну світових торговельних
шляхів, активізацію нападів кочівників, відтік населення з південних районів
тощо) |
|
На початку
XIII століття етнополітична ситуація в
Таврії (так називався півострів до XIII
століття) склалася таким чином. В гірських
районах мешкало переважно християнське
населення. Основним заняттям його було
землеробство, істотно що доповнювалося
пастушачим скотарством. |
|
Перервана традиція літописання зумовила наявність білих плям
в історії польсько-литовської доби. Через це Частина істориків
період існування Великого князівства литовського до Люблінської унії 1569 р.
вважає часом |
|
Широковживаний
термін «монголо-татарське нашестя» є умовним і не зовсім точним. Адже хоча
монголи і не становили більшості у війську (їх налічувалося лише кілька
відсотків загальної чисельності) |
|
Відповідальність
за посягання на життя людини, як
засвідчують літературні джерела, в
далекому минулому передбачалася у
звичаєвому праві. |
|
Високий злет культури Київської Русі був зумовлений
суттєвими зрушеннями в різних сферах суспільного життя — розвитком феодальних
відносин; становленням давньоруської державності; |
|
Український національний символ тризуб, чи триденс,
тридент, сягає своїм корінням у сиву давнину, коли людина тільки-но почала
своє самоусвідомлення та самоствердження. Деякі фахівці схильні бачити в цьому
символі тавро, своєрідний знак власності, тобто один з продуктів процесу
розпаду роду та переходу до общинної, а згодом і приватної власності |
|
Наприкінці X ст., у першій половині XI ст. адміністративним осередком
земель Волині і Підкарпаття був Володимир. Місто, що його заснував і назвав
своїм ім’ям князь Володимир Святославович. Він передав управління цим краєм
Всеволоді – своєму синові від полоцької князівни Гогніди Гогноволодівни.
Місто Володимир стало осередком єпископства і, отже, важливим центром
розвитку культури. |
|
|
|
|
