Після сурової розправи з дворянськими революціонерами налякані полтавські дворяни звернулися до царя з проханням підтвердити їхні права і привілеї. Прохання було задоволене спеціальною жалуваною грамотою в 1829 р. Однак аж до початку 40-х рр. ХІХ ст. дворяни все ще виконували роль лідера українського національного визвольного руху, і поряд з "вірними слугами" були непоборні борці, які не дали ворогам цілковито знищити Україну, кращі представники дворянського класу творили нову українську культуру.

В 1840 р. в коло української еліти увірвався кріпацький син Тарас Шевченко. Особливу роль в його житті відіграли Полтавський край та полтавці. Важливу роль у визволенні талановитого юнака з кріпацької в 1838 р. неволі відіграли українці І. Сошенко, А. Мокрицький, В. Григорович, росіяни К. Брюлов, В. Жуковський, О. Венеціанов та інші. Перший "Кобзар" Т. Шевченка вийшов у Санкт-Петербурзі в 1840 р. коштом полтавського поміщика П. І. Мартоса, редактором збірки був пирятинець Є. П. Гребінка. Тираж склав 1000 примірників і включав 8 творів, майже всі вони мали присвяти, а після арешту поета в 1847 р. книгу заборонили.

Одним з перших ілюстраторів творів Т. Шевченка став уродженець полтавської губернії Яків Петрович де Бельмен, який разом з художником М. Башиловим проілюстрував рукописний "Кобзар", поеми "Гайдамаки" та "Гамалія".

На території Полтавської губернії Шевченко перебував тричі: у 1843-1844 рр., 1845-1946 рр., 1859 р., відвідавши загалом понад 50 населених пунктів і зав’язавши десятки знайомств. На Полтавщині Кобзар знайшов щирих друзів, котрі поділяли його погляди й настрої. Тут він написав ключові твори збірки "Три літа". На Полтавщині Т. Шевченко відкрив своє особливе призначення і був упізнаний сучасниками як пророк українського народу, тут же доля звела його з двома жінками, які залишили глибокий слід у йог серці – Г. І. Закревською та княжною В. М. Рєпіною.

Серед компонентів, які створили українського національного пророка Т. Г. Шевченка, дослідники відзначають: багатогранний природний талант; бажання і вміння учитися; перебування у висококультурній столичній атмосфері. Діалектичне спілкування зі своєю читацькою аудиторією доповнило вистражданий раніше досвід і обумовило відкриття поетом свого особливого призначення: вступити в боротьбу з людською неправдою на ґрунті пісні, своєї справжньої стихії. Освідомлення цього сталося на Полтавщині, де спалахнула творча енергія Т. Шевченка і у всій величі розкрився його геній. Доказом цього є написання протягом неповних трьох місяців 1845 р. вершинних творів, що склали ядро циклу "Трьох літ".

Український пророк Шевченко звернувся до свого занімілого народу, щоб розбудити його з невольничого сну і надихнути до визвольної дії. Подібно біблійному Ієремії, Тарас заговорив як той, хто має владу і силу, хто стоїть над усім. Прозорливі сучасники, які розуміли біблійну символіку, одразу впізнали в Шевченкові пророка українського народу. Тож цілком закономірно, що в 33 роки поетові судилося пережити власне розп’яття, а потім 10-річну солдатську каторгу. Після цього його особа і його натхненні поезії виросли до вселенських масштабів у масовій свідомості.

Своєю поетичною творчістю і політичною діяльністю Шевченко оформив новітнє українство. Особа поета, його поезії справляли величезне враження, викликали національне піднесення, збуджували думки про вільну Україну. Серед тих, хто зазнав сильного впливу поезії й особистості Т. Шевченка, були учасники Кирило-Мефодіївського братства