|
|
 |
Друга хвиля арештів дисидентів в Україні
Зняття обмежень у «хрущовську відлигу» на деякий час дозволило діячам науки, культури, мистецтва вдихнути повітря на повні груди.
Зі зміщенням Хрущова з посади голови СРСР про реформи і лібералізації поспішають забути ті, кому вигідніше тримати народ в лещатах всіляких обмежень. Починаються довгі роки панування консервативних тенденцій. «Зайві» люди заважають новому уряду думати за народ. Починаються звільнення, виключення з лав комуністичної партії, арешти, ув’язнення в психіатричні лікарні на примусове лікування і навіть позбавлення радянського громадянства.
Ці заходи не зупиняють дисидентів, які з рук в руки передають самвидав і намагаються скинути з себе ланцюги, нав’язані режимом заборон. Влада починає нові судові процеси, для деяких - повторні. У 1972 році піддалися арешту Василь Стус, Ірина Калинець, Семен Глузман, В’ячеслав Чорновіл та багато інших передові люди того суворого часу. Посилився контроль над самосвідомістю української інтелігенції. Радянський режим починає активну боротьбу з інакомисленням.
Дисиденти зіграли важливу роль у суспільно-політичних процесах, які отримали продовження у 80-х і початку 90-х років. Їх активна участь, безстрашність і спрага свободи призвели до проголошення і становленню суверенної української держави.
Джерело: http://uk.wikipedia.org |
| Категорія: Новітня історія | Додав: Natar (13.01.2014)
|
| Переглядів: 983
| Рейтинг: 0.0/0 |
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ] |
|
|
|
