Про хрещення Русі повідомляється у багатьох роботах вітчизняних і закордоних авторів. У статті Рапова О. М. прослідковується своя лінія ходу хрещення Русі. У цьму рефераті я хочу викласти його основні думки, щодо хрещення Русі.

Згідно датуванню Я. Мніху Володимер Великий вступив до Києва у 11 червня 978 року після втечі його брата Ярополка із столиці Русі. У «Повісті времених лет» ці події датуються.980 роком. Володимер скористався підтримкою київлян-язичників, які не були задоволені політикою християнина Ярополка. Так за наказом Володимера було побудовано ще одне капище. Деякі вчені вважають, що цім кроком Володимер хотів реформувати язичниство. Але таке капище було побудоване лише в Києві і тому цей хід можна вважати лише як спроба зіграти на почуттях язичників, щоб укріпитися на троні. В той час язичниство увійшло в конфлік з християнством і доходило до кровавих сутичок. Володимер користувався шаленим успіхом у населення , про що свідчить відомість, що самі новгородці прийшли просити Святослава, щоб ними правив Володимер. Здійснивши стрімку кар`єру Володимер будівництвом капища хотів підчеркнути, що саме від богів йому дана влада. В подальшому успішні походи збільшили авторитет князя і його скарбницю. Упокорення племен в`ятичів і радимичів показало силу князівської дружини. Але не було гарантії, що в подальшому ці племена не будуть виступати проти князя. Сама їх релігія підштовхувала їх до повстань, оскільки вона вимагала від них накопичення матеріальних багатств, а за феодальним принципом ці надлишки малися передавати князю. Це породжувало конфлікт. Повстання в`ятичів та радимичів показало, що язичництво є не лише підтримкою князя але й підриває його владу. Життя вимагало заміни ідеології на ту якаб відповідалаб потребам часу.

В кінці 80-х Х ст.князівська влада окріпла і вже могла змінити релігію, якаб підтримала феодальний устрій. За літописною версією Володимер починає «вибір віри». І відмовившись від мусульманства та іудаїзму князь підходить до християнства.На той час християнство було поділено на дві частини — східну і західну. Постало питання яку вибрати? Католицький варіант вимагав сплати на свою користь грошей, що йшли на утриманя самого папи та його оточення. Разом з тим окатоличення означало потрапити під вплив Священої Римської імперії. Ці нюанси Володимер чудово розумів і це його не влаштовувало. Щож до православної церкви то вона була поділена на ряд митрополій, які були під контролем візантійського імператора. Прийнятя православ`я означало потрапляня Русі у васальну залежність перед візантійським імператором, котрий через церкву міг нав`язати свою волю. Цей варіант теж не підходив. Залишалося лише християнство Болгарського типу. Болгарія була хрещена під тиском візантійської армії але болгарський царь згодом одружившись з візантійською принцесою став співправителем Візантійської імперії, а болгарська церква вийшла з під контролю Візантії. Таким чином Володимеру потрібно було стати на уровні візантійських василеїв. Після того прислане духовенство з Візантії підпало під його контроль і могло бути незалежним від Константинополю.

Маючи дві крайні дати (972 й 1015), які були доведені й іншими дослідниками, можна скласти хронологічний хід подій 80-х — початку 90-х Хстоліття. У вересні 979 року вибухнуло повстання Варди Фоки, яке налякало імператорів Візантії. У кінці 979 р. ( поч. 980 р.) вони звернулися за допомогою до Володимера. Той вимагав у замін на допомогу принцесу Анну. Від Володимера потребували хрещення на що отримали згоду. Договір було підписано і Володимер літом 988 р. виступив у похід і прийняв участь у битві під Хрисополем і Авідосом. Виконавши умови договору князь вирушив до порогів зустрічати принцесу Анну але не дочекавшись зрозумів, що його було обмануто він рушив до Херсонеса літом 989 р. і після 9-ти місячної облоги місто було взяте в квітні (травні) 990 року. Згодом руська делегація добилася приїзду принцеси до Херсонесу де і відбулося весіля. Згодом повернувшись до Києва в кінці літа 990 відбулося хрещення киян. Існує думка , що хрещення киян відбулося 1 серпня, оскільки в давнину в перші дні серпня відбувалося освяченя води в ріках і озерах, а крестити людей можна лише в освяченій воді. Разом з тим 1 серпня 990р. припадає на п`ятницю, а цей день вважали торговим днем і припиняли буть-яку працю. Важається, що хрещення відбулося в Почайні, яка була ближче до ремесло-торгового району. Найважкіше було охрестити дрібних ремісників і торговців, а також сільське населення київської землі. Тому в п`ятницю було легко зігнати зібравшийся натовп у почайну і охрестити. Близлежачі райони були охрещені в кінці серпня.

Така знамена подія як хрещення мала ознаменуватися будівництвом храму. Таким храмом-пам`ятником стала церква Богородиці (Десятина). Але чому ця церква була присвячена Богородиці. Можливо тому, що 1 серпня відмічають свято «Происхождения изнесеиия честных дерев животворящего креста господня» посвящене Ісусу Христу та його матері. 15 серпня відмічається пост Успенію Богородіци. Таким чином хрещення 1 серпня повине було проходити під покровительтством Богородиці так як цей день був присвячений її пам`яті. Б. В. Рибаков вивчаючи будівництво у середні вікі прийшов до висновку, що «в древности ориенти­ровка церквей производилась на реальный восход солнца в день празднования того святого, которому посвящен храм»1. Було зроблено виміри і виявлено, що «празднования» цьої церкви приходився на 1 серпня чи на 2 березня. Так як 2 березня ніяк не зв`язане з Богородицею це пітверджує, що хрещення киян вітбулося 1 серпня.

Чомуж Нестор об`єднав дві події хрещення Володимера і Русі в одну 988 року. Можливо тому, що Володимер Святославович не ставив на меті інформувати про відносини з візантійцями народні маси. Його хрещення 988 р. було таємницею від язичницького оточення. Про те, що візантійські імператори провели Володимера було відомо не багатьом і ті не розголошували всім про це, амовчали під страхом смерті. Не виключено, що князь хрестився двічі 988 р. і 990 р. після взятя Херсонеса. Своїм хрещенням 990 року Володимер хотів показати примір своїм дружиникам.

1 Рыбаков Б. А. Язычество древней Руси. М., 1987. С. 267.

2 ПВЛ. Ч. I. С. 77

Але не всі княжі дружиники прийняли християнство. Так деякі залишилися язичниками. Охрещення киян теж мало підготовчий етап. Так повернувшись до Києва Володимер наказує знищити ідолів поганських богів. Літописець описує це «вигнання» з деяким символічним змістом на заміну реальним подіям. Так згадуються 12 синів Володимер, хоча їх було менше. Це має підзміст: 12 синів Володимера — 12 апостолів.Саме вигнання має залишки язичницьких традицій. Володимер і його оточення розуміло, що для поширення християнства потрібно розбудовувати церкви по всій Русі. За Володимера будівництво велося з великим розмахом і швидкими темпами. Так зарубіжні автори як Митрат Магдебурський згадує, що на 1018 рік у Києві було 400 церков. В Никінському літописі згадується, що підчас пожежі погоріло 700 церков. Така кількість церков не повина дивувати, оскільки тоді Київ був одним з найбільших міст Європи, а церкви стояли на кожній вулиці.

Ще одним важливим кроком мало бути створення своїх кадрів священо служителів.Нестор писав: «Послав, нача поимати у нарочитые чади дети, и даяти нача на ученье книжное. Матери же чад сих плакахуся по них, еще бо не бяху ся утвердили верою, но акы по мертвеци плакахся»3.

Загалом вся політика Володимера щодо християнства була продуманою. «Своя» церква давала Володимеру шлях у клуб найсильніших християнських держав і укріплювала його владу. Але після падіння Константинополю під османами Русь залишилася без підтримки братньої православної держави. Але наш народ зберіг православну віру і донині не дивлячись на незгоди і збереже навіки.