Пантікапея скоро розбагатіла й стала новим центром культури не тільки для Чорномор'я, але проміння її впливів спостерігається й у Сибіру, на Закарпатті, в Угорщині. Вона об'єднала грецькі колонії на берегах Криму, Овівського моря, р. Кубані і стала осередком Боспорського союзу, до якого увійшли Феодосія, Німфея, Партеніт, Фанагорія та інші міста.

Спочатку правили обрані "архонти", але від 438 р. до Р. X. з'являються "базилевси", які засновують спадкові династії. Так постала багата й могутня Боспорська держава. Вона провадила велику торгівлю хлібом та іншими продуктами, що їх діставала від сусідніх народів, карбувала свою монету. У 142 році Боспорська держава підпала під владу Понтійського царя Митридата, а пізніше - під владу Риму.

Сармати

Сучасна аркволоня значно зменшує значення сарматських племен на Україні, хоч у 1-11 ст. нашої ери вони на деякий час підкорили частину скіфів. Нової культури вони не створили, а прийняли скіфську. В IV ст. вони зруйнували Ольвію і пройшли до Дунаю. Чужоземні письменники переносили ім'я сарматів на скитів, а Птоломей називав усю Скіфію "Сарматією".

Алани

Одне з сарматських племен, алани, почало відігравати визначну роль у ІІ ст. по Р. Х. і поступово ім'я їх витіснило ім'я сарматів. Принаймні римські історики так називали всіх сарматів у Надчорномор'ї. Алани утворили союз, який сягав до Аральського моря. Вони жили переважно над Меотидою (Азовським морем), між Дніпром та Міюсом. Вони робили напади на береги Дунаю, вдерлися на Потисея (в Угорщині). Розбиті гунами, алани поділилися на окремі групи. Одну з них називали ясгши чи язитами. Вони подалися до Північного Кавказу й стали предками осетинців. Друга група оселилася в Криму.

Готи

У ІІІ ст. почався рух германських народів на схід. Племена, які у П ст. після. Р. X. сиділи на берегах Висли, Одри, Лаби, рушили на південний схід. Волине плем'я готів поділилося на дві частини. Візиготи або вестготи прямували на Тракію, Македонію. Територія між Богом та Дунаєм опинилися в руках вестготів. Друга частина готів - остроготи або остготи - осіли між Дніпром та Кубанню, підкорили скитів і робили напади на Ольвію, Тіру, Таврію (Крим), на Меотиду. Під навалою готів заломилася Боспорська держава, зникла Придонська Танаїда.

Остготи заснували велику державу, яка сягала берегів Дунаю. Столиця їхня була на березі Дніпра "Данпрштадир" або "місто над Дніпром", яке добре знають скандинавські саги. Зокрема, поширилася готська держава за короля Германариха (350-375). Серед готів поширилося християнство. Виділився своєю енергійною проповіддю християнства єпископ Ульфіла. Він переклав для готів св. Письмо готською мовою, і переклад став першою пам'яткою цієї мови. Наприкінці IV сторіччя з Азії посунула на Чорноморські степи орда тюркського народу гунів.

Держава Германариха під цією навалою розпалася. Вестготи, після короткого перебування на Валканському півострові, вирушили до Італії, здобули Рим і посунули далі - до Франції та Іспанії. Остготи поділилися на дм групи: одна оселилася в Криму, де довгий час існувала готська держава з головним осередком у Партенігі та готська єпархія. Більша частина пішла на Балканський півострів, а в 403 році захопила Італію й заснувала готське королівство з столицею в Равенні. З перебуванням у чорноморських степах готи "причастилися до понтійського культурного круга", як писав В. Щербаківський.

Місцеві майстри виробляли для готів дорогі оздоби-фібули, браслети тощо з срібла та золота, викладали їх дорогим камінним. Робили це за традицією звіриного стилю, який дуже подобався готам.

Так постав стиль, що його неслушно називають готським, бо хоч він і був викликаний готами, але не вони були його творцями. Згодом готи перенесли його на захід, де він набрав локальних форм і в цілому дістав назву "меровінгського" стилю