Середній палеоліт (150—35 тис. років тому) Наприкінці раннього палеоліту природа зазнала знач¬них змін: клімат став сухішим, відбулося деяке підняття поверхні, розпочалося чергове і цього разу найбільше по¬холодання. Наслідки цих кардинальних зрушень у природі стали особливо відчутними у середньому палеоліті (мустьєрська епоха). Північна та більша частина Центральної Європи були закуті в льодовий панцир товщиною понад 600 мет¬рів. На території України південна межа максимального зледеніння орієнтовно проходила повз такі сучасні міста: Львів, Ковель, Житомир, Кременчук, Миргород, Суми. Зміни в природі змусили первісну людину пристосову¬ватися до нових умов існування. Помітне зменшення фло¬ри, зумовлене сухим різкоконтинентальним кліматом, по¬ява нових представників фауни — мамонтів, шерстистих носорогів, північних оленів, печерних ведмедів та інших тварин, призвели до того, що традиційне для попереднього періоду збиральництво дедалі більше поступається місцем полюванню, яке відіграє у житті людини мустьєрської епо¬хи вирішальну роль. У цей час помітно поліпшується тех¬нологія виготовлення знарядь праці, урізноманітнюються їх форма та призначення: ручне рубило удосконалюється; з'являються кам'яні гостроконечники, що використовува¬лися як вістря для списів; набувають поширення скребла, якими обробляли шкури тварин. Помітне ускладнення умов життя не зупинило посту¬пального фізичного та розумового розвитку людини. Внас¬лідок еволюції на зміну архантропу в мустьєрську епоху приходить неандерталець (назва походить від місцевості у Німеччині, де було знайдено рештки кісток). Він був неви¬сокий на зріст, сутулий, мав велику голову видовженої форми з низьким лобом і нависаючим надбрів'ям. Об'єм його мозку становив від 925 до 1800 см3, особливо були роз¬виненими ділянки мозку, пов'язані з просторово-коорди¬наційними функціями та їх контролем. Як більш розвине¬ний тип людини, неандерталець, попри складні умови іс¬нування, помітно розширив порівняно зі своїм попередни¬ком — архантропом ареал проживання. Знайдені археоло-гами на території України 200 мустьєрських стоянок (Кі-Їк-Коба та Холодний Грот у Криму, Антонівка на Донбасі, Рихта на Волині, Молодово на Дністрі та ін.) — переконли¬ве тому підтвердження. Боротьба за існування змусила людину в середньому палеоліті виготовляти одяг із шкур тварин, інтенсивно за¬селяти печери, будувати штучні наземні житла, не тільки використовувати, а й добувати вогонь. Завдяки цьому лю¬дина стала більш захищеною і менш залежною від природ¬них умов. У мустьєрську епоху почали закладатися першоосно¬ви духовного світу людини. Неандертальські поховання в печерах Криму свідчать про зародження релігійних уяв¬лень та вірувань, а знайдені на деяких стоянках кістки, різьблені геометричним орнаментом, з гравійованими на них контурами тварин і людей, рештками намальованих чорною фарбою ліній — про перші кроки образотворчого мистецтва.
