|
|
У категорії матеріалів: 154 Показано матеріалів: 1-10 |
Сторінки: 1 2 3 ... 15 16 » |
Сортувати за:
Дате ·
Названию ·
Рейтингу ·
Комментариям ·
Просмотрам
Сьогодні словесні твори, що мають мистецьку вартість, переважно називають художньою літературою (цей термін має також значення оцінки рівня майстерності, довершеності). Інколи художню літературу називають власне літературою. Поняттям «література» користуються частіше для означення прози, оскільки в окремих випадках віднесення того чи іншого прозаїчного твору до художнього буває проблематичним (наприклад, сюди належать окремі жанри документальної літератури, епістолярна література і т. п.). Дослідники використовують також і термін белетристика (фр. belles lettres), що означає красне письменство (у широкому розумінні — твори художньої літератури загалом; у вузькому — художня проза). |
В історії нашої культури є діячі, які особливо яскраво й багатогранно відобразили в своїй творчості душу народу, його національну своєрідність, поетичну вдачу. До таких належить Іван Петрович Котляревський, класик нової української літератури, видатний письменник-реаліст, автор славнозвісної "Енеїди" і "Наталки Полтавки" |
З теплим сердечним почуттям, з батьківською любов'ю писав Іван Франко про дітей. За словами Михайла Коцюбинського, він «наче спочиває на дітях од моря сліз і горя, співцем якого він зробився». Сучасники І. Франка розповідають, як тепло ставився письменник до малечі. Це була любов, зіткана з найніжніших людських почуттів. Де б він не зустрічав дітей, завжди знаходив час з ними поговорити, послухати їхні розповіді. «Життя,— говорив Франко,— мені мало всміхалось, а діти були тим весняним сонячним промінням, яке зігрівало моє серце».
|
У роботі досліджується період дисидентського руху на Україні. Мета роботи: розглянути причини появи дисидентсва, його прояви та основні цілі діяльності дисидентів, дисидентський рух в літературі. Поставлена тема передбачає визначення поняття дисидентсва, причин появи, визначення кола основних діячів та аналіз їх діяльності, дослідження літературного спадку шестидесятників як найвизначніших представників дисидентсва в українській літературі |
Серед чотирьох пречудових кіноповістей Олександра Довженка «Україна в огні» особлива. Це трагічний портрет нашого смертельно зраненого і все ж безсмертного народу. |
Народна пісня − незатьмарене джерело життя і повсякденних турбот трудівників. Вона правдиво відгукувалась на найрізноманітніші події в житті простих людей |
Неупереджений погляд на історію світового театру, становлення його форм, жанрів, театральних систем показує, що кожна доба у видовищному мистецтві починалася з появи нової міфології, культу, відповідного свята, навколо якого виростали форми громадського спілкування й розваги, і нарешті поставав театр. Причому початково - у таких формах, де театральне видовище ще не виділилося з форми громадського спілкування. Це було таїнство, присвячене якомусь богові, містичній сутності або обожненій особі - містерія. Так само називався і видовищний жанр, з якого у майбутньому проростали театральні системи. |
|
|
|
|