|
 |
У категорії матеріалів: 327 Показано матеріалів: 81-90 |
Сторінки: « 1 2 ... 7 8 9 10 11 ... 32 33 » |
Сортувати за:
Дате ·
Названию ·
Рейтингу ·
Комментариям ·
Просмотрам
Так вже розпорядилась історія, що упродовж століть наш народ та землі України були розрізнені, належали до інших держав: Російської імперії, Польщі, Австро-Угорщини. Тож споконвічною мрією українців було об’єднання розрізнених частин України в межах однієї держави. Західноукраїнські землі входили до складу Австро-Угорщини, але, на відміну від східних земель, тут українці мали ряд політичних свобод і всебічно розвивали культурне та громадсько-політичне життя. З початком Першої світової війни у Галичині було створено Головну Українську Раду (пізніше – Загальна Українська Рада), яка відстоювала інтереси українців. Євген Петрушевич, Євген Левицький, Кость Левицький, Семен Вітик – одні з перших виступили з ідеєю соборності України. На їх думку, ця дія відповідала б найвищому ідеалові української нації.
|
Битва під Кру?тами — битва 16 (29) січня 1918 року на залізничній станції поблизу селища Крути за 130 кілометрів на північний-схід від Києва: бій тривав годин із 5 між 4-тисячною більшовицькою армією Михайла Муравйова та 300-ми національно-свідомими київськими студентами, що захищали підступи до Києва. У перебігу військових дій битва вирішального значення не мала, — та у свідомості багатьох особливого значення набула завдяки героїзму української молоді, яка загинула в нерівному бою біля Крутів. На похороні у Києві біля Аскольдової могили президент Михайло Грушевський назвав юнаків, які загинули в нерівній боротьбі, героями, а поет Павло Тичина присвятив героїчному вчинку вірш. Десятиліттями історія битви або замовчувалась, або обростала міфами і вигадками, як в закордонній, так і у вітчизняній історіографії. Лише згодом, у 2006 році на місці битви встановлено пам'ятник i у 80-ті роковини битви монетним двором випущено в обіг пам'ятну гривню. |
Хоч як повільно йшли Ленін та більшовики до визнання значення націоналізму, захопивши владу, вони поставилися до національного питання з обережністю. З од- ного боку, під час громадянської війни більшовики виступали за самовизначення |
Політика більшовиків під час громадянської війни значною мірою спричинила розвал економіки. Прагнучи зразу ж установити соціалістичний лад в економіці й водночас забезпечити продуктами Червону армію та голодуючі російські міста, біль- |
Видавнича робота була одним із пріоритетних напрямів діяльності ОУН від моменту заснування організації. Проте найбільшого розмаху вона набрала під час радянсько-німецької війни і в повоєнне десятиріччя, коли розбита на два відділами організація спробувала реалізувати свою найвищу мету - здобути незалежну Українську Державу.
|
Якщо Лютнева революція була по суті наслідком падіння влади, то причиною другої революції, яку називають Жовтневою, стало захоплення влади, її здійснили більшовики на чолі з Леніним — група, яку лише шість місяців тому вважали мало- вірогідним кандидатом на владу в Росії. |
Зняття обмежень у «хрущовську відлигу» на деякий час дозволило діячам науки, культури, мистецтва вдихнути повітря на повні груди.
|
У кожного народу є свої історичні постаті першої величини, яких не в змозі прикрити пил віків, як і не можуть зламати їх кайдани можновладців чи оббрехати діячі псевдонауки. До таких велетнів української національної культури, політичної думки і дії останніх двох століть безперечно належать Тарас Шевченко, Іван Франко та Михайло Грушевський |
Смерть Сталіна відкрила нову добу в радянській історії. Виснажливий, марно- тратний, нераціональний метод правління за допомогою терору та примусу не мож- на було застосовувати протягом необмеженого часу. До змін прагнула навіть радян- |
|
|
|
|