|
|
 |
У розділі матеріалів: 980
Показано матеріалів: 941-950 |
Сторінки: « 1 2 ... 93 94 95 96 97 98 » |
|
Історіографічна ситуація дворянсько-монархічного напрямку російської історіографії в даний період
Останні роки ХVIIІ i поч. XIX ст. |
|
Релігійне
життя в Україні в період після Люблінської
унії характеризується значною складністю.
Посилення суспільної ваги шляхти
співпадає з занепадом православної
церкви. В українських землях набуває
певного поширення Реформація в вигляді
соцініанства. |
|
На початку
XIII століття етнополітична ситуація в
Таврії (так називався півострів до XIII
століття) склалася таким чином. В гірських
районах мешкало переважно християнське
населення. Основним заняттям його було
землеробство, істотно що доповнювалося
пастушачим скотарством. |
|
Ми звикли говорити
про голодомор у хронологічних межах
1932-1933 рр. Однак хронологія голоду на
Україні більш складна. Цю трагедію для
України можна було вже передбачувати
в 1925 році, коли XIV з'їзд більшовицької
партії взяв курс на індустріалізацію. |
|
Створення
антигітлеровської коаліції було
випадковим і тимчасовим явищем, котре
було спричинене агресією нациської
Німечини. Європейські держави прагнули
до створення подібної коаліції ще до
приходу нацистів до влади, наприклад |
|
Боярська
змова, через яку загинув у квітні 1340 р. галицько-волинський князь Юрій II
Болеслав, стала своєрідним сигналом до нового вторгнення Польщі в українські
землі. Експансія здійснювалася під прикриттям гасла захисту католиків Галичини.
|
|
Перервана традиція літописання зумовила наявність білих плям
в історії польсько-литовської доби. Через це Частина істориків
період існування Великого князівства литовського до Люблінської унії 1569 р.
вважає часом |
|
Наприкінці XII — у першій половині XIII ст. князівства
Середнього Подніпров'я — Київське, Чернігово-Сі-верське та Переяславське через
низку обставин (нескінченні князівські міжусобиці, певну зміну світових торговельних
шляхів, активізацію нападів кочівників, відтік населення з південних районів
тощо) |
|
Український національний символ тризуб, чи триденс,
тридент, сягає своїм корінням у сиву давнину, коли людина тільки-но почала
своє самоусвідомлення та самоствердження. Деякі фахівці схильні бачити в цьому
символі тавро, своєрідний знак власності, тобто один з продуктів процесу
розпаду роду та переходу до общинної, а згодом і приватної власності |
|
Високий злет культури Київської Русі був зумовлений
суттєвими зрушеннями в різних сферах суспільного життя — розвитком феодальних
відносин; становленням давньоруської державності; |
|
|
|
|
