|
|
 |
У розділі матеріалів: 180
Показано матеріалів: 121-130 |
Сторінки: « 1 2 ... 11 12 13 14 15 ... 17 18 » |
|
Феномен Євгена Гуцала — у непохитній вірності слову, в такому служінні йому, яке виключає розмінювання на будь-які інші види, нехай і корисної, діяльності.
|
|
Є. Гребінка протягом майже двадцяти років брав активну участь в українському й російському літературному процесі. В історії нової української літератури йому належить помітне місце серед попередників Шевченка, в творах якого реалізм утвердився як певний художній метод. |
|
Літописи, найвизначніші пам'ятки іст. літератури стародавньої Руси, писані як хроніки (щорічні записи, аннали); містять у собі також різний літ. матеріял: оп., леґенди, біографії тощо та запозичення з візант. хроністів. Літописання почалося в Києві, а перше літописне зведення («свод»), що дійшло до нас у кількох ред. під назвою «Повість временних літ», було укладене печерським ченцем Нестором бл. 1110 р. Йому передували кілька київських (перше приблизно 1039 р.) і новгородських зведень.
|
Говорячи про літературний рух і взагалі про духовне життя в Галичині на зламі 70-80-х років, І. Франко серед молодшої парослі, «котра виросла під впливами польського позитивізму та соціального демократизму», називає передусім Юліана Бачинського та Вячеслава Будзиновського (Фрагіко І. Українсько-руська (малоруська література) // Зібрання творів: В 50 т. — К.: Наук, думка, 1984. — Т. 41. — С. 87). Критик наголошує, що ці представники черпали стимул власної діяльності із західноєвропейських напрямів, зокрема імпресіонізму та неоромантизму.
|
Творчість Ліни Костенко — приклад шляхетного служіння поезії. І докір тим, хто свою іскру божу послідовно глушив марнослів'ям кон'юнктури. В. Базилевський |
|
|
|
|
