У рефераті досліджується драматичний твір М.Старщького «Юрко Довбиш», який написаний за запозиченим у К.Е.Францоза сюжетом з роману «За правду». Основна увага зосереджена розвиткові опришківського руху в Україні. Розглянуто художні паралелі двох творів, вгомінно сті та подібності характерів персонажів, особливості їх зображення

 Мета реферату - проаналізувати та узагальнити випадки вживання антитези весна -- осінь у ліриці поета. 
 На підставі вищезгаданої мети визначаються завдання: 
 -визначити особливості антитези як риторичної фігури розташування; 
 -проаналізувати випадки протиставлення весни і осені в пейзажної лірики І. Сєверяніна; 
 -встановити значення даної антитези для формування ставлення до світу ліричного героя І. Сєверяніна.  

І в житті, і в творчості Гоголь ішов найважчим, найскладнішим шляхом - шляхом церковної аскетики - очищення, відновлення в собі образу Божого, воцерковлення своїх писань. І він залишився самотнім подвижником в літературі, майже ніким не зрозумілим.

Як більшість пейзажів у Чехова, степ - теж «ландшафт настрою», який своєї похмурої або, навпаки, жвавій атмосферою наштовхує героїв на несподівані філософські висновки про сенс життя і його власної долі. Будучи тлом дії чеховських оповідань і повістей, степ незмінно зростає в них до цілісного образу, що наповнюються глибоким філософським змістом. Тому настрою і філософські роздуми героїв при спогляданні степу стають стійкими компонентами її образу в творі. Вони зводяться до двох домінант: 1) захоплення багатством і розкішною красою природи, що народжує у героїв нездоланну жагу до життя, і 2) відчуттю втраченої в млосної нескінченності степу, холодною і байдужою до людини

Спробуємо зробити остаточні висновки про те, що Толстой розумів під війною і миром. Це - Дві філософські категорії, що пояснюють принцип існування життя на землі, дві моделі розвитку людської історії.

Дмитро Васильович Павличко народився 28 вересня 1929 р. в селі Стопчатові на Підкарпатті в багатодітній селянській родині. Точніше — десь неподалік цієї дати, якою поява дитини була зафіксована при хрестинах у церковній книзі. Сталося це в полі при копанні картоплі — звичайний епізод хліборобського щодення.

Багатогранна і філософська спадщина письменника охоплює найрізноманітніші аспекти людського життя: науку, релігію, культуру, мистецтво. І можна однозначно стверджувати, що основна суть його творчості спирається на загальний центральний стержень, який розглядає проблему природи людини та її призначення

...Шевченко був романтиком і реалістом одночасно; в молодості, яка схиляє до романтики, писав і реалістичні твори ("Катерина"), а в зрілому віці − і романтичні ("Царі", "Давидові псалми"). Часто в одному творі тісно взаємодіють і романтизм, і реалізм ("Гайдамаки"). Ці два методи тісно переплітаються в усій творчості Шевченка, джерелами якої були тогочасна дійсність, фольклор і літературні традиції

..."Дитячий письменник − післанництво, Богом дане, писати для дітей − священна служба, що до неї треба вдягати ризи на себе"

В історії нашої культури є діячі, які особливо яскраво й багатогранно відобразили в своїй творчості душу народу, його національну своєрідність, поетичну вдачу. До таких належить Іван Петрович Котляревський, класик нової української літератури, видатний письменник-реаліст, автор славнозвісної "Енеїди" і "Наталки Полтавки"