Жорстоке поводження з дітьми визнано однією з найбільш розповсюджених форм порушення прав людини у світі. Без подолання цього згубного явища не можливо створити умови для повноцінного розвитку дитини,

Творцями мікенської культури були греки-ахейці, які вторглися на Балканський півострів на рубежі III - II тис. до н.е., найвірогідніше з півночі, з району Придунайської низовини.

Війни Риму з готами стала фатальним для нього. Навала варварів, майбутніх європейців, зробили те що не вдавалося жодній імперії того часу- повалили "вічний” Рим.

У "Відповіді на питання: що таке Просвітництво?” видатний німецький філософ Іммануїл Кант писав: "Просвітництво – це вихід людини із стану неповноліття, в якому вона знаходиться по власній вині. Неповноліття є нездатність користуватися своїм розумом без керівництва з боку кого-небудь іншого.

Марксизм, зокрема його філософське вчення, увійшов в історію як найголовніше досягнення суспільної думки другої половини XIX і першої половини XX століть. До теоретичного джерела марксизму можему віднести А. Сен-Сімона та Ш. Фур’є.

Розвиток історичної науки в другій половині XIX ст. йшов дуже складним шляхом. З одного боку, на історіографію продовжували впливати романтичні ідеї, з іншого - на перший план знову висувається раціоналістична концепція, проте вже в значно перетвореній формі.

Карл Маркс народився третьою дитиною в сім'ї адвоката у Трірі в будинку за адресою Брюкерґассе 664 (тепер це Брюкерґассе 10, де знаходиться музей Маркса). 15 жовтня 1819 року їхня сім'я переїхала в новий будинок за адресою Сімеонштрассе 8 (тепер на цьому місці встановлена пам'ятна плита).

Перемога СРСР у Великій Вітчизняній війні справила великий вплив на розвиток історичної науки в країні. Складні й багатопланові були зміни в суспільній свідомості в результаті війни.

Історіографічна ситуація дворянсько-монархічного напрямку російської історіографії в даний період
Останні роки ХVIIІ i поч. XIX ст.

Становлення візантійської історіографії було пов'язано з прямим продовженням традиції античного історіописання. Паралельно з побутуванням античної історичної традиції відбувалося формування нового напрямку історіописання - християнської церковної історії.