Основу Великого князівства склали литовські племена: жемайт і литва, що жили по річці Німан і його притоках. Створити держава литовські племена змусила необхідність боротьби з настанням німецьких хрестоносців в Прибалтиці. Засновником Литовського князівства став в 1230 р. князь Міндовг. Використовуючи важку обстановку, що склалася на Русі через нашестя Батия, він почав захоплювати західноруські землі (Гродно, Берестя, Пінськ та ін) Політику Міндовга продовжили князі Вітень (1293-1315 рр..) І Гедимін (1316-1341 рр..). До середині XIV ст. владу литовських князів поширилася на землі знаходяться між річками Західна Двіна, Дніпро і Прип'ять, тобто практично на все територію нинішньої Білорусії. При Гедиміну збудували місто Вільно, що став столицею Великого князівства Литовського.

Становлення християнської церкви — складний і тривалий процес. Малочисельні, сектантські за своєю сутністю громади перших християн (друга половина І ст.) складалися з рабів, плебейства римських окраїнних провінцій Палестини та Малої Азії

У рефераті розглянуто пережитки язичництва в Київській Русі після прийняття християнства